Навігація

Календар
«    Липень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією сайту

Корисні посилання
Безвіз
Безвіз
Безвіз
Держспоживслужба
Гаряча лінія земельний
75 Кіровоградська область
Земля учасникам АТО
Енергозбереження
Центр допомоги учасникам АТО
Корупція
Тарифна децентралізація
Маєте проблеми зору?
Для збільшення розміру
шрифту натисніть на
клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"

Опитування
Відповідь, отримана на Ваше звернення до адміністрації Добровеличківського району оброблена:

Корисні посилання

З 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0. замість 2.0.

Таким чином платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

 

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

  • Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.
  • На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.
  • Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.
  • Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.
  • До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.

До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:

–  збільшення лісистості;

–   розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;

–  встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

–  заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.

Відповідно до  Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

 

 

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.

Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.

Про те, які наслідки матиме це рішення для процесу запуску ринку землі в Україні, – в колонці першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Докладніше...>>>

В облдержадміністрації проведено семінар-нараду щодо вирішення правових питань у сфері земельного законодавства за участі керівників окремих структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, а також у режимі он-лайн керівників райдержадміністрацій, міськвиконкомів та об’єднаних територіальних громад. Модератор семінару – директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Коренюк.
Учасники засідання отримали консультації із кількох питань. Зокрема було розглянуто стан виконання розпорядження Уряду щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаним територіальним громадам. Із зазначеного питання учасників семінару поінформував начальник управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру в області Володимир Кривий.
За словами посадовця, на сьогодні в області створено 13 міських, селищних і сільських ОТГ, у яких відбулися вибори. Відповідно до розпорядження КМУ, в області розроблено графік передачі земель сільськогосподарського призначення у комунальну власність об’єднаним територіальним громадам, який вже виконується. На сьогодні визначено 619 земельних ділянок загальною площею 5 793 га, які необхідно передати у комунальну власність ОТГ. Двом об’єднаним громадам землі вже передано – Помічнянській Добровеличківського району та Великросеверинівській Кіровоградського району. Фактично завершено роботу з передачі ділянок також по Бобринецькій, Компаніївській, Тишківській, Соколівській та Первозванівській ОТГ. Як зазначив Володимир Кривий, виготовлено 9 комплектів документацій з інвентаризації земель на загальну площу понад 2,5 тис. га. Усі відповідні роботи проводяться за кошти державного бюджету. Протягом травня-липня буде передано земельні ділянки сільгосппризначення решті ОТГ.
На нараді також розглянули питання основних вимог застосування агрохімічного паспорту земельної ділянки та правових засад проведення нормативно-грошової  земельного водного фонду та про оренду невитребуваних паїв (обов’язкові умови договору, реєстрацію).

На думку вчених, спалювання стерні є в першу чергу антиекологічним та нераціональним заходом, користі ґрунту чи майбутньому урожаю це не принесе, а збитки внаслідок проведення таких заходів колосальні.

Бездумні дії господарств, котрі вважають, що спалювання соломи принесе користь, часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків.

Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Насправді ж спалювання — це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

Вчені дослідили, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання навколишньому середовищу, очевидна.

По-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100°С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Відбувається зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. По-третє, разом із стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів та степів. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км за годину, а у вітряну — до 30 км, при цьому висота полум’я може сягати двох метрів.

Шкода від спалювання стерні і сухої трави величезна. На превеликий жаль, не усі господарства до кінця усвідомлюють наслідки подібних заходів.

У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Наприклад в Німеччині понад 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50% величини урожаю. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та законодавством України про охорону земель.

Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку  спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю та навесні. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади.

При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус - найбільш родючий поверхневий шар. Внаслідок цього знижується біологічна активність ґрунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни. Страждає й рослинний природний світ. Тварини разом з потомством, що не в змозі врятуватися, гинуть, стаючи жертвами цієї безгосподарності.

Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.

 Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області закликає керівників сільгосппідприємств та городників бути обачними. Під час роботи на земельних ділянках  дбати не тільки про власну користь, а й власними діями  не нашкодити природі. А отже і собі.

Це наслідки необдуманих людських вчинків.

 

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області працює в режимі максимального сприяння учасникам антитерористичної операції в реалізації їх конституційного права на безоплатну передачу їм земельних ділянок  у власність.

З метою забезпечення такого права, учасники антитерористичної операції можуть звертатись до Сектору звернень громадян та доступу до публічної інформації Головного управління за наданням роз’яснень та довідкової інформації з питань отримання ними земельних ділянок, що відноситься до повноважень Головного управління  Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Доцільно зазначити, що територіальні органи Держгеокадастру є розпорядником лише земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів.

Дзвінки приймаються: за тел.. (0522) 55-11-55 з понеділка  по п’ятницю з 09:00 год до 16:00 год (крім святкових днів), обідня перерва з 12:00 год до 12:45 год.

У разі необхідності, громадянам за їх волевиявленням надається можливість подавати за вказаним номером телефону усні пропозиції (зауваження), заяви, скарги, які підлягають реєстрації та прийняттю до розгляду в порядку ЗУ «Про звернення громадян».

Кабінет Міністрів України в рамках поглиблення децентралізації передав землю сільгосппризначення поза межами населених пунктів першим семи об’єднаним територіальним громадам. Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року та мала в своїй основі ідею розвитку потенціалу, який мають громади.

За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.

«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», – сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», – звернув увагу Володимир Гройсман.

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).

100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, протягом першого місяця реалізації розпорядження Уряду були відпрацьовані  технічні елементи передачі та стандартизовані протоколи, що дозволить прискорити та максимально автоматизувати процес передачі земель в усіх областях України. «Ми бачимо позитивний feedback та рекордну зацікавленість з боку ОТГ. Ця ефективна співпраця допоможе дотриматись визначених термінів загальнонаціональної земельної децентралізації та ще раз підтверджує правильність курсу, вибраного Урядом», – підкреслив він.

 

Довідково

31 січня  Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.

Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Із поетапною блок-схемою отримання земельних ділянок у власність ОТГ можна ознайомитися за посиланням.

Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. 

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. 

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. 

У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом. 

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

 

 

Розпочатий Урядом України процес передачі земель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад має завершитися до кінця 2018 року, причому перші передачі земель, завдяки знайденому Кабінетом Міністрів рішенню, мають відбутися вже у лютому-березні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради, присвяченої земельним питанням.

«Ми починаємо рухатися в цьому питанні. Нам не потрібна зміна до законодавства, достатньо рішення Уряду, аби передати землі у власність ОТГ. Громади будуть володіти землею, розпоряджатися нею вільно, і ніхто цьому заважати не буде», – сказав Володимир Гройсман.

Запропонований механізм передачі земель – максимально прозорий і враховує декілька кроків: звернення в територіальний орган Державної служби з геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) із заявою про передачу землі, інвентаризації землі, ухвалення рішення і реєстрація права власності в органах юстиції. Причому, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, більшість земель вже проінвентаризовані, але в разі необхідності додаткова інвентаризація буде проведена в максимально швидкі терміни.

Координація всіх дій буде прописана в меморандумі, який підписуватимуть керівні органи ОТГ та органи Держгеокадастру. Підписання документів розпочнеться вже цього тижня. Допомагати в цій роботі, за пропозицією Уряду, будуть Асоціація об’єднаних територіальних громад та Асоціація міст України.

«Ми будемо моніторити виконання (меморандумів). Якщо побачимо, що хтось заважає – будемо звільняти (таких чиновників) з роботи, – підкреслив Володимир Гройсман. – Перші підсумки процесу маємо підвести вже за три тижні».

Глава Уряду звернув увагу, що наразі в Україні працюють близько 700 ОТГ. «До кінця 2018 року всі землі мають бути передані. Це буде правильна передача землі у власність. Готові фінансово допомогти громадам щодо проектів відведення землі», – сказав Прем’єр-міністр.

Довідково

Наприкінці січня Кабінет Міністрів України погодив механізми передачі у власність об’єднаним територіальним громадам землі, в тому числі землі поза межами населених пунктів. Відповідне рішення ухвалене за сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана і передбачає оформлення відповідних урядових доручень Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру. За рішенням Уряду з лютого громади можуть планувати свої території. Причому, структури Держгеокадастру вже позбавлені права одноосібно ухвалювати рішення щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів – без згоди об’єднаних територіальних громад.