Одним з найважливіших здобутків у роботі Державної казначейської служби України у 2015 році стало введення в промислову експлуатацію системи дистанційного обслуговування клієнтів через програмно-технічний комплекс “Клієнт Казначейства-Казначейство”.

          Протягом 2015року Казначейство продовжувало роботу щодо доопрацювання та розширення функціональних можливостей системи дистанційного обслуговування клієнтів для забезпечення повноцінного електронного документообігу між клієнтами та Казначейством із застосуванням електронного цифрового підпису.

          Уже в 2016 році завдяки системі дистанційного обслуговування клієнтів з’явиться можливість передавати та отримувати кошториси та інші планові документи, розподіли відкритих асигнувань, реєстри бюджетних зобов’язань, реєстри бюджетних фінансових зобов’язань та підтвердні документи до них.       Крім того, клієнти отримають можливість в режимі реального часу відстежувати стан рахунків та зекономлять час і витрати на матеріали та транспортування.

          Впровадження даного технічного комплексу дасть змогу оптимізувати процес подання звітності клієнтів, що призведе до :

- зменшення витрат на відрядження,папір,витратні матеріали до принтерів;

- вивільнить чималу частину робочого часу фахівців розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- зменшить вплив людського фактору,прискорить обслуговування клієнтів.         

          Державна казначейська служба України надає для ознайомлення Пріоритетні напрями роботи Державної казначейської служби України на 2016 рік,затверджені Міністром фінансів України.

                                         Пріоритетні напрями роботи

                     Державної казначейської служби України на 2016 рік

      Пріоритет 1. Виконання завдань та заходів  Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

      Пріоритет 2. Удосконалення казначейського обслуговування бюджетних коштів шляхом:

-         виконання заходів щодо запровадження програмно-цільового методу виконання місцевих бюджетів

-         забезпечення обслуговування місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад.

      Пріоритет 3. Створення системи подання електронної звітності клієнтами Державної казначейської служби України.

      Пріоритет 4. Інтеграція системи електронного документообігу ДКСУ із системою електронної взаємодії органів виконавчої влади.

      Пріоритет 5. Підвищення відкритості та прозорості у діяльності ДКСУ шляхом оптимізації офіційного Веб-порталу Казначейства України

    Управління Державної казначейської служби України у Добровеличківському районі Кіровоградської повідомляє,що 20 листопада 2015року відбувся робочий візит Голови Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. до Управління ДКСУ у Добровеличківському районі.

   Під час робочого візиту Голова ДКСУ Слюз Т.Я. піднімала широке коло питань,які стосуються роботи органів казначейської служби.           Найактуальнішими з них були питання пов’язані з:

-підключенням клієнтів до СДО »Клієнт Казначейства-Казначейство»;

- змінами в роботі казначейської служби у зв’язку з впровадженням надання лімітів використання коштів по даним  картотеки управління;

- змінами в нормативних документах,які врегульовують перелік підтвердних документів для  проведення реєстрації зобов’язань та здійснення видатів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- вмінням грамотно та професійно застосовувати казначеями в щоденній роботі нормативну базу,яка викладається на економічних навчаннях ДКСУ.

    Голова ДКСУ відповідала на питання працівників УДКСУ, цікавилася конкретною роботою,обстежувала умови в кожному кабінеті управління.

    Т.Я. Слюз звернула увагу на повне вирішення питання розміщення УДУСУ у Добровеличківському районі в приміщенні Добровеличківського відділення Новоукраїнської ДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

    Присутні на зустрічі голова Добровеличківської РДА Ткаченко В.В.,начальник ГУДКСУ у Кіровоградській області Панасенко І.Ю. та всі працівники почули від Слюз Т.Я. конкретні «месіджі» роботи, покрокового, всебічного розвитку казначейства України.

Докладніше...>>>

1) про надання короткотермінових позичок місцевим бюджетам з єдиного казначейського рахунку та оперативні дані про стан субрахунку єдиного казначейського рахунку Кіровоградської області щомісяця станом на 01 число;

2) про міжбюджетні трансферти щомісяця станом на 20 число;

3) графік роботи та номер телефонної «гарячої лінії» У ДКСУ;

4) короткий телефонний довідник У ДКСУ із зазначенням поштової адреси, індексу, телефонного коду, загального номера телефону, е-таіі, номера телефону для консультації про порядок та стан виконання судових рішень;

 графік прийому звернень громадян.

     На виконання статтей 48 та 112 Бюджетного Кодексу України та  з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України при взятті бюджетних зобов’язань розпорядниками й одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі – Порядок № 309).

     Порядок № 309 належить до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні в частині реєстрації бюджетних зобов’язань, і його норми підлягають виконанню всіма учасниками бюджетного процесу.

Пунктом 1,4 Порядку № 309 визначено, що:                                                                      

- бюджетне фінансове зобов’язання – це зобов’язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду відповідно до законодавства;

- фінансове зобов’язання – це будь-яке придбання товару, послуги чи виконаня інших аналогічних операцій, здійснених розпорядником або одержувачем бюджетних коштів упродовж бюджетного періоду з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

Згідно зі статтею 49 Кодексу розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їхню оплату та надає доручення на здійснення платежу органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджених коштів.

Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не вважаються бюдженими зобов’язаннями, а тому не можуть здійснюватися.

Отже, розрахунки з юридичними та фізичними особами (крім розрахунків із підзвітними особами) за товари, роботи та послуги здійснюються після їхнього отримання. Попередня оплата дозволяється у випадках, визначених чинним законодавством України.

На підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів складається  та подається до органів Казначейства “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (форма №7д, №7м).

Наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 затверджений Порядок складання фінансової та бюджетної звітності, яким встановлені вимоги щодо заповнення форм вищезазначеної звітності.

Необхідно звернути увагу на те, що змінами до Порядку № 44 передбачено, що в графі 9 “Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року), усього” відображається тільки сума кредиторської заборгованості, що виникла на звітну дату при виконанні кошторису (плану  використання бюджетних коштів) за бюджетними зобов’язаннями, взятими на облік органами Казначейства в поточному та минулих звітних роках.

     Кредиторська заборгованість за операціями, що здійснювалися розпорядниками бюджетних коштів, але відповідно до законодавства не належать до виконання кошторису, у формі №7д, №7м. 1 не відображається.

    Для достовірного відображення бюджетної  кредиторської заборгованості у формах бюджетної звітності розпорядникам бюджетних коштів потрібно своєчасно реєструвати бюджетні фінансові зобов’язання. Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань на паперових та електронних носіях і оригінали документів, або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт  узяття бюджетного зобов’язання.

Підтвердні документи опрацьовуються органом Казначейства:

-за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель – протягом 1 операційного дня;

- за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків) – до 3 операційних днів;

-за іншими поточними видатками, крім захищених – до 3 операційних днів;

-за капітальними видатками – до 5 операційних днів.

У разі недотримання розпорядниками бюджетних коштів порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань до них можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.

Пунктом 2.13 Порядку № 309 визначено, що непогашені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів.

Звертаємо також увагу на те, що пунктом 2.12 Порядку № 309 визначено, що в кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів приводять зареєстровані бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом у відповідність із фактичними надходженнями до цього фонду.

Якщо фактичний обсяг власних надходжень за спеціальним фондом кошторису бюджетної установи менший від планових показників, врахованих у спеціальному фонді її кошторису, розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний до закінчення бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення власних надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники бюджетних коштів упорядковують бюджетні зобов’язання з урахуванням унесених змін до спеціального фонду кошторису (частина 8 статті 51 Кодексу).

Так, відповідно до Порядку № 309, зі змінами, бюджетні фінансові зобов’язання за загальним фондом, які залишилися непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування, або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України та поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства в поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням із Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть погашатися бюджетні фінансові зобов’язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів.

    Бюджетна кредиторська заборгованість за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або за кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, за якими відсутні бюджетні асигнування, або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень відображається у звітності поточного бюджетного періоду за тими кодами бюджетної класифікації, в межах бюджетних асигнувань яких буде здійснюватися погашення такої заборгованості, згідно з рішенням, прийнятим головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням із Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом).

    Отже, розпорядник має забезпечити погашення бюджетних фінансових зобов’язань минулих періодів з метою недопущення виникнення простроченої кредиторської заборгованості в поточному бюджетному періоді. Прострочена кредиторська заборгованість виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

     Розпорядники бюджетних коштів не повинні допускати виникнення простроченої кредиторської заборгованості. Відповідно до частини 4 статті  51 Кодексу, за наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетні зобов’язання та не здійснюють платежі за іншими заходами, пов’язаними з функціонуванням бюджетної установи (крім захищених видатків бюджету, визначених статтею 55 цього Кодексу), до погашення такої заборгованості.

    Особливу увагу також хочеться звернути на недопущення розпорядниками бюджетних коштів взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет.

    Відовідно до пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу, взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Пунктом 5.3 Порядку № 309 визначено: що в разі якщо за даними річного звіту про виконання державного та місцевих бюджетів у головного розпорядника бюджетних коштів є кредиторська заборгованість, яка виникла за рахунок взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами в частині перевищення повноважень, органи Казначейства надають інформацію щодо наявності такої кредиторської заборгованості в розрізі розпорядників бюджетних коштів до органів Державної фінансової інспекції України для вжиття заходів згідно з вимогами законодавства України.