Навігація

Календар
«    Вересень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30 

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією сайту

Корисні посилання
Безвіз
Sydtcn
Sydtcn
Безвіз
Я маю право
Безвіз
Держспоживслужба
Гаряча лінія земельний
75 Кіровоградська область
Земля учасникам АТО
Енергозбереження
Центр допомоги учасникам АТО
Корупція
Тарифна децентралізація
Маєте проблеми зору?
Для збільшення розміру
шрифту натисніть на
клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"

Опитування
Відповідь, отримана на Ваше звернення до адміністрації Добровеличківського району оброблена:

Корисні посилання
НАЙМЕНУВАННЯ ТА КОМЕРЦІЙНІ НАЙМЕНУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ АБО ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон) кожна юридична особа повинна мати найменування, яке складається з двох частин – організаційно-правової форма і назва суб'єкту господарювання. Тобто найменування юридичної особи (установи) має містити інформацію про характер її діяльності. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, категорії, способу утворення, залежності юридичної особи та інші відомості, згідно вимог до найменування окремих організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, встановлених Цивільним та Господарським кодексами України та законами України.

Найменування юридичної особи повинно вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр). До речі, розпорядником Єдиного державного реєстру визначено Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва (Держпідприємництво).

Юридична особа може мати крім повного найменування і власне скорочене найменування але не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Крім цього, згідно з частиною першою статті 27 Закону підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є, зокрема, використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказ Держпідприємництва “Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу” передбачає встановлення загальних вимог щодо написання найменування юридичної особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми суб’єкта господарювання – юридичної особи. Так, наказом встановлюються вимоги щодо:

- структури найменування;

- використання розділових знаків та символів у найменуванні;

- обмеження використання у найменуванні певних слів і словосполучень та інших організаційно-правових форм, крім організаційно-правової форми даної юридичної особи;

- заборони використання у найменуванні найменувань органів державної влади, місцевого самоврядування та історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Затвердження вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу надасть можливість:

- встановити єдині правила написання найменування;

- обмежити використання у найменуванні деяких слів та словосполучень, які можуть бути використанні тільки юридичними особами певних організаційно-правових форм відповідно до законів;

- заборонити використання у найменуванні деяких символів, розділових знаків та іншомовних слів;

-  привести найменування до виду, придатному для введення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- полегшити перевірку найменувань на тотожність.

Якщо Законами України, що визначають особливості створення окремих суб’єктів господарювання – юридичних осіб, встановлені вимоги щодо використання тільки такими суб’єктами господарювання у своїй назві певних слів або словосполучень (наприклад: “банк”, “фондова біржа”, “торгово-промислова палата”, “страхова компанія”, “партія” тощо) інші юридичні особи не мають права у своїй назві використовувати такі слова, або утворені на їх основі словосполучення.

Вимоги (згідно з частиною першої статті 23 та частини сьомої статті 8 „Вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору” Закону) щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який на даний час є Держпідприємництво.

З метою запровадження у дію зазначених положень Закону Держпідприємництвом розроблено акт “Про встановлення переліку найменувань органів державної влади, місцевого самоврядування та історичних державних найменувань, використання яких в найменуваннях юридичних осіб обмежується”. Доцільність введення обмежень використання в найменуванні юридичної особи зазначених вище найменувань обумовлена необхідністю недопущення зловживань, які можуть здійснюватись юридичними особами, назва яких співпадає або співзвучна з найменуванням органу державної влади або історичним державним найменуванням. Передбачається встановлення переліку найменувань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, використання яких (повних або скорочених, або похідних)  в найменуваннях юридичних осіб обмежується. Крім цього, відповідно до пропозицій Міністерства культури і мистецтв України передбачається обмеження використання в найменуваннях юридичних осіб назв:

- пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р.  № 1761;

-  закладів мистецтва, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001р. № 1557;

- пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, мистецтва, документальних пам’яток та інших об’єктів, що становлять виняткову цінність з огляду історії, культури, етнології чи науки та занесених до Державного реєстру національного культурного надбання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1992р. № 466.

Законом передбачено виконання Державним реєстратором відповідних функції стосовно попереднього погодження юридичною особою свого найменування та можливість резервування такого найменування на визначений строк при виконанні певних процедур.

Так, частиною 2 статті 23 „Резервування найменування юридичної особи” Закону чітко визначено, що засновник (засновники) юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств строком на дев'ять місяців. При цьому повинно вказуватися у заяві про резервування найменування юридичної особи повне найменування юридичної особи, під яким він (вони) має намір її зареєструвати.

Для резервування найменування юридичної особи необхідно подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору заяву встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи та документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи. За проведення резервування найменування юридичної особи справляється плата в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом 3 днів з дати надходження документів.

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор протягом строку, встановленого в частині десятій статті 23 Закону, вносить до Єдиного державного реєстру запис про резервування найменування юридичної особи і видає (надсилає рекомендованим листом) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи, яка дійсна протягом строку резервування. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридичної особи.

У разі наявності в Єдиному державному реєстрі тотожного найменування Державний реєстратор видає (надсилає рекомендованим листом) засновнику повідомлення встановленого зразка про відмову в резервуванні найменування юридичної особи. Плата за проведення резервування найменування в такому випадку не повертається.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення резервування найменування юридичної особи, якщо вони не передбачені законом. При цьому документи, які подані для проведення резервування найменування, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) засновнику з відміткою про дату надходження документів.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення резервування найменування юридичної особи, якщо:

 найменування не відповідає вимогам щодо обмежень, які встановлені абзацом дев'ятим частини першої статті 27 Закону;

 найменування юридичної особи не відповідає вимогам щодо найменування юридичних осіб окремих організаційно-правових форм, які встановлені законом;

 викладення найменування не відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

 документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами третьою та сімнадцятою статті 23 Закону.

Про залишення таких документів без розгляду засновнику не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження Державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення резервування найменування юридичної особи, відповідно до опису. Залишення документів, які подавалися для проведення резервування найменування юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі повторно звернутися до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Юридична особа, що є об’єктом господарювання – тобто господарюючим суб'єктом, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

Правомочності щодо використання комерційного найменування визначаються Цивільним та Господарським кодексами України. Зокрема, відповідно до вимог частини першої статті 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

В той же час статтею 159 Господарського кодексу України зазначено, що суб’єкт господарювання – юридична особа або фізична особа - підприємець (громадянин-підприємець) може мати комерційне найменування.

Громадянин-підприємець має право заявити на комерційне найменування своє прізвище або ім’я.

Відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб’єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне найменування якого включено до реєстру пізніше.

Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. Однак, Цивільний кодекс України визначає, що право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Тобто, як бачимо, Цивільний кодекс України підходить до проблеми комерційного найменування ліберальніше. Він не передбачає обов’язку для суб’єкта господарювання мати комерційне найменування, а в разі його використання не передбачено обов’язково його реєструвати. Разом з тим, передбачається можливість ведення реєстрів комерційних найменувань. Порядок ведення таких реєстрів повинен бути встановлений законом.

Цим же законом, на нашу думку, повинен бути встановлений і орган, який буде вести ці реєстри, порядок їх фінансування, можливість встановлення плати за реєстрацію фірмового найменування. Обов’язковою вимогою ведення реєстрів комерційних найменувань повинно бути встановлення процедури взаємодії та взаємообміну інформацією з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відомості про повне найменування є однією із основних позицій даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а наявність тотожного найменування є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

На даний час ми визначаємо певні проблеми з визначеннями повного найменування та комерційного найменування юридичної особи. Так, Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлює, що найменування складається із організаційно-правової форми і назви.

Відповідно, виходячи з вимог закону, наприклад, приватне підприємство “Прогрес”, товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес”, закрите акціонерне товариство “Прогрес” не є тотожними і державний реєстратор не вправі відмовити у проведенні державної реєстрації таких юридичних осіб, якщо до нього надійдуть відповідні установчі документи.

За більше, ніж 15 років існування інституту державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні (а Держпідприємництво займається проблемами реєстрації тільки майже п’ять років), зареєстровано станом на 01.01.2004 р. більше 892 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, з яких скасовано реєстрацію 167,5 тисяч. Тобто, юридичних осіб, реєстрація яких не скасована, значиться більше як 725 тисяч і серед яких майже половина непрацюючих.

Чинним законодавством до 2001 року не було встановлено обмежень на проведення державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб з тотожними найменуваннями. Тому зараз, при формуванні баз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ми бачимо, що є багато тотожних найменувань.

Вважаємо, що приблизно на протязі одного, максимум двох років після введення в дію Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тотожних найменувань не буде.

Необхідно буде провести, перш за все, інвентаризацію діючих юридичних осіб, зареєстрованих до набрання чинності Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Найбільш доцільно треба розробити відповідний перелік підприємств, які мають однакові найменування, повідомити кожне з них про існування інших і питання пріоритетності на комерційні найменування нехай суб’єкти з’ясовують в судовому порядку, якщо не прощі буде практично просто перереєструвати окремі суб'єкти господарської діяльності.

Але, тут слід зазначити, що частиною четвертою статті 489 Цивільного кодексу України передбачається, що особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізують, та послуг, які ними надаються.

Тому, на нашу думку, далеко не всі підприємства будуть з’ясовувати свої відношення у суді стосовно первинності власних найменувань.

 

  • ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ
  • 213: НАЙМЕНУВАННЯ ТА КОМЕРЦІЙНІ НАЙМЕНУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ АБО ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ24 квітня 2013: НАЙМЕНУВАННЯ ТА КОМЕРЦІЙНІ НАЙМЕНУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ АБО ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ!
    НАЙМЕНУВАННЯ ТА КОМЕРЦІЙНІ НАЙМЕНУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ АБО ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ.
    НАЙМЕНУВАННЯ ТА КОМЕРЦІЙНІ НАЙМЕНУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ АБО ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ