Навігація

Календар
«    Вересень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30 

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією сайту

Корисні посилання
Безвіз
Sydtcn
Sydtcn
Безвіз
Я маю право
Безвіз
Держспоживслужба
Гаряча лінія земельний
75 Кіровоградська область
Земля учасникам АТО
Енергозбереження
Центр допомоги учасникам АТО
Корупція
Тарифна децентралізація
Маєте проблеми зору?
Для збільшення розміру
шрифту натисніть на
клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"

Опитування
Відповідь, отримана на Ваше звернення до адміністрації Добровеличківського району оброблена:

Корисні посилання
ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Добровеличківського району НА 2019 РІК

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Добровеличківської районної ради

«    » грудня 2018  р.   №

ПРОЕКТ

 

 

 

ПРОГРАМА

ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Добровеличківського району

НА 2019 РІК

 

 

смт. Добровеличківка

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Добровеличківської районної ради

«     »грудня 2018 р.    №  

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ I МЕТА ПРОГРАМИ

 

Програма економічного і соціального розвитку Добровеличківського району на 2019 рік (далі – Програма) розроблена  у рамках виконання законів України  «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» у частині формування програмних документів економічного і соціального розвитку району.

 

Під час формування Програми враховано положення:

 

Стратегії економічного і соціального розвитку Кіровоградської області до 2020 року;

Методологічною основою розроблення Програми є:

Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» (стаття 11);

постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року
№ 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» (із змінами і доповненнями)

розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 вересня 2018 року № 673-р « Про розробку проекту програми економічного і соціального розвитку Кіровоградської області на 2019 рік»

розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 жовтня 2018 року № 293-р «Про розробку проекту програми економічного і соціального розвитку Добровеличківського району на 2019 рік». 

Метою програми є створення умов для сталого функціонування базових галузей економіки району, задоволення потреб населення району у товарах і послугах, дотримання державних соціальних гарантій.

 

 I. ЗРОСТАННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ РАЙОНУ, ТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ЇЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 

  1. РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ 

Район має значний потенціал для розвитку галузі сільського господарства. Агропромисловий комплекс регіону формують: суб’єкти сільського господарства, зокрема 37 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 154 фермерських господарств та 14316 особистих селянських господарств. В галузі працює 1,7 тис. осіб. Два суб’єкта господарювання харчової промисловості (ПП «Лідер-Ін» та
ВАТ «Добровеличківський консервний завод»), на яких працюють 70 осіб.

Сільське господарство є вагомим сегментом економіки району, яке формує 25 % валової доданої вартості району. У сільськогосподарському виробництві задіяно 104,034 тис. га ріллі, що складає 5,9 % від загальної площі ріллі області. Розвиток галузі забезпечується за рахунок підвищення врожайності сільськогосподарських культур, застосовування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

1) головні проблеми:

  1. Нерівномірність розвитку різних форм господарювання з одночасним послабленням позицій малих і середніх товаровиробників внаслідок створення для різних за розмірами та соціальним навантаженням сільськогосподарських товаровиробників формально однакових, але нерівних умов господарювання.
  2. Вісутність мотивації до кооперації та укрупнення дрібних сільськогосподарських товаровиробників у межах сільських громад, ослаблення економічного підґрунтя розвитку сільських громад
  3. Зміна погодно-кліматичних умов, що зумовлено зростанням температури повітря, як середньорічної, так і для окремих періодів року, що особливо негативно впливає на умови ведення землеробства.
  4. Низька конкурентоспроможність продукції домогосподарств на організованому аграрному ринку через недостатньо розвинуту інфраструктуру

первинної переробки, зберігання, транспортування і маркетингу призводить до значних фінансових втрат сільськогосподарських товаровиробників

  1. Зменшення поголів’я великої рогатої худоби та відсутність достатньої кількості органічних добрив через брак ефективних ринкових важелів управління в галузі тваринництва, негативного впливає на стан виснаження грунтів
  2. Низький рівень зайнятості сільського населення не сприяє соціально- економічному розвитку територіальних сільських громад.

2) метою програми є створення передумов стабільного динамічного розвитку  виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства та продукції харчової галузі, аграрними підприємствами, малими суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами для розбудови ефективної економіки села, як передумови формування самодостатніх територіальних сільських громад та запровадження засад сталого сільського розвитку.

3)Основні завдання:

1.сприяння розвитку пріоритетних напрямків у рослинництві шляхом- створення сприятливих умов та пріоритетної системи підтримки для розвитку ягідництва, садівництва, овочівництва та інфраструктури для збереження і збуту виробленої продукції з використанням сучасних технологій зберігання продукції; впровадження заходів щодо модернізації системи зрошення та розширення площ зрошуваних земель за рахунок реконструкції діючих та придбания нових систем дощувальної техніки, створення цілісних технологічних комплексів; нарощення обсягів виробництва зерна через сприяння розвитку насінницьких господарств та ринку насіння; впровадження нових технологій сільськогосподарського виробництва, які максимально включають природоохоронні вимоги та орієнтовані на досягнення екологічного балансу (безполицевий обробіток ґрунту, контурно- меліоративна організація території землекористування, органічне сільгоспвиробництво та ін.); підвищення рівня інформованості про відповідні механізми фінансування заходів, спрямованих на зниження впливу на зміну клімату, і надання доступу до них; всебічна підтримка страхування в аграрному секторі; сприяння інформуванню сільськогосподарських виробників щодо фітосанітарних вимог країн імпортерів шляхом розміщення інформації на спеціальному офіційному сайті;

2.сприяння розвитку пріоритетних напрямків у тваринництві шляхом: сприяння нарощуванню поголів’я сільськогосподарських тварин в сільськогосподарських підприємствах, селянських господарствах які утримують (планують утримувати) трьох і більше корів та стимулювання активного застосування виробниками молока, послуг лабораторій з визначення якості молока; створення сприятливих умов для будівництва нових та реконструкції існуючих тваринницьких комплексів та ферм, в тому числі ^ придбання (оновлення) їх обладнання; контроль над здійсненням заходів щодо не допущення розповсюдження на території області емерджентних хвороб тварин та запровадження відшкодування майнової шкоди постраждалим; розвиток напрямів тваринництва за рахунок мотивації сшеиних, малих та середніх господарств і їх кооперативів; 6 сприяння доступу до усіх видів фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств при високому рівні автоматизації та механізації у тваринництві;

3.сприяння розвитку пріоритетних напрямків харчової промисловості шляхом: запровадження системи узгодження економічних інтересів в ланцюжку «виробництво-переробка-торгівля»;

4.проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи, поширення серед суб єктгв господарювання всіх форм власності, широких верств населення інформації відомостей з основних питань діяльності сільськогосподарських кооперативів: впровадження консультативної адресної допомоги охочим заснувати власні кооперативи; проведення семінарів-навчань з питань підготовки, реєстрації установчих документів кооперативів, ведення фінансово-господарської діяльності тощо;

5.залучення сільськогосподарських товаровиробників району до участі у виставково-ярмаркових заходах; туристичних ярмарках, інших іміджевих заходах з популяризації сільськогосподарського потенціалу району та народних промислів; організація широкого висвітлення інформації про виставкові заходи в районних засобах масової інформації та в мережі Інтернет потенціалу агропромислового комплексу району; проведення у рамках виставки семінарів, ділових зустрічей для залучення інвестицій в економіку району,

6.сприяння розробці та впровадженні районних програм, спрямованих на заохочення кваліфікованої молоді до проживання у сільській місцевості:

надання організаційної та просвітницької допомоги у районах, що бажають заохочувати молодь до проживання у сільській місцевості; допомога молоді у отриманні пільгових кредитних ресурсів, що є суттєвим стимулом для активізації індивідуального житлового будівництва, розвиток особистого сільського господарства, підвищення самозайнятості населення та

поліпшення інфраструктури села у рамках районної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім".
4) ресурсне забезпечення:

реалізація основних завдань буде здійснюватись із залученням кошів: державного бюджету;

місцевих бюджетів,  реалізацію заходів районної  програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім" на
2016-2020 роки, обслуговування пільгових кредитів, наданих індивідуальним забудовникам тощо;

банківських кредитних ресурсів;

власних коштів суб’єктів господарської діяльності та населення; інших джерел, не заборонених чинним законодавством;

5) очікуваний результат :

поступовий перехід на новий рівень розвитку аграрного комплексу району , зокрема малого та середнього підприємництва на селі, а також повноцінне використання його потенційних можливостей, і, як наслідок, нарощування обсягів виробництва валової продукції сільського господарства та забезпечить сталий розвиток сільських територій.

 

ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Земельний фонд Добровеличківського району складає 129650,8 га, з них 114746,3 га або 88,5 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

У структурі сільгоспугідь рілля складає 90,7 відсотка, багаторічні насадження –1,9; сіножаті – 0,3; пасовища – 7,1 відсотка. Розорюваність земель складає, 81,0 відсотка суші.

Ліси та інші лісовкриті площі складають 6777,4 га, у тому числі полезахисні лісосмуги –1684,3 га. Загальна лісистість району  з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 5,2 відсотка.

Під забудованими землями зайнято 3578,7 га (2,8%), болотами – 462,3 га (0,4%), іншими землями – 378,5 га (0,3%). Територія суші складає 128419,6 га, або 99,1 відсотка від загальної площі району. Під водою зайнято 1231,2 га (0,9%), у тому числі під  ставками та іншими штучними водоймами – 981,4 га.

Основними землекористувачами в районі  є сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства,  у користуванні яких перебуває 70918 га, з них: сільськогосподарські товариства
–40995,0 га, сільськогосподарські кооперативи – 593,0 га, селянські (фермерські) господарства  – 29330,0  га.

У власності і користуванні громадян знаходиться 60,297 тис. га, у тому числі наданих для ведення фермерського господарства – 29, 330 тис. га, товарного сільськогосподарського виробництва – 22,014 тис. га, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель – 8,898 тис. га. Підприємства, організації, установи промисловості, транспорту, зв’язку, оборони займають 2,332 тис. га.

Землі населених пунктів становлять 11365,2 га, у тому числі 812,5 га - землі  міста  Помічна, 587,1 га – землі  селища Добровеличківка та 9965,6  га - землі  61 сільського населеного пункту.

Розподіл земельного фонду району  за основними угіддями такий:

1) рілля –104034,9 га (80,3%);

2) багаторічні насадження – 2206,0 га (1,7%);

3) сіножаті – 306,2 га (0,2%);

4) пасовища – 8199,1 га (6,3%);

5) господарські будівлі і двори – 1196,7 га (0,9%);

6) ліси та інші вкриті лісом площі – 6777,4 га (5,3%);

7) забудовані землі –3578,7 га (2,8%);

8) під водою – 1231,2 га (0,9%);

9) інші землі – 2120,6 га (1,6%).

1.Розвиток відносин власності на землю

На виконання державної політики щодо подальшого розвитку відносин власності на землю на основі раціонального та ефективного використання землі, гарантування права власності на землю необхідно забезпечити протягом 2016-2020 років:

1) приватизацію громадянами і юридичними особами України земельних ділянок різного функціонального призначення за винятком тих, які відповідно до закону не можуть передаватися у приватну власність;

2) задоволення потреб громадян у земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, сінокосіння і випасання худоби, садівництва і городництва, індивідуального житлового будівництва;

3) забезпечення ефективного використання земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, шляхом передачі цих ділянок у довгострокову оренду громадянам та юридичним особам, як правило, на конкурентних засадах (аукціонах і конкурсах);

4) надання дозволів на зміни характеру використання земельних ділянок усіх форм власності, в тому числі тих, які надані у постійне користування або передані в оренду, відповідно до затвердженого в установленому порядку зонування земель та з додержанням вимог землевпорядної і містобудівної документації;

5) визначення принципів та запровадження порядку встановлення обмежень і обтяжень права власності на землю та права користування землею;

6) надання орендарям земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, права викупу цих орендованих земельних ділянок, з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

  1. Удосконалення земельних відносин у сільськогосподарському виробництві

З метою створення механізмів економічного стимулювання раціонального і ефективного використання земель у сільськогосподарському виробництві передбачається:

1) створити умови для розширення територіальної бази особистих селянських господарств шляхом приєднання до них земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю);

2) сприяти обігу земель сільськогосподарського призначення як необхідного засобу раціонального використання земель;

3)  завершити передачу у власність громадянам і юридичним особам земельних ділянок з резервного фонду та із земель запасу;

4)  відновити проведення необхідного обсягу робіт щодо ґрунтових обстежень сільськогосподарських угідь з метою виявлення їх забруднення шкідливими речовинами.

Заходи, спрямовані на раціоналізацію використання земель з метою виробництва сільськогосподарської продукції, повинні здійснюватися разом із виконанням заходів щодо використання та охорони земель.

3.Контроль за використанням та охороною земель

З метою поліпшення організації контролю за використанням та охороною земель передбачається:

1) удосконалити порядок здійснення контролю за використанням та охороною земель, а також механізми моніторингу земель та землекористувань з метою своєчасного виявлення та оцінки стану земель;

2) поліпшити профілактичну роботу з попередження порушень земельного законодавства, інформування населення про діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель;

3) удосконалити діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, порядок їх взаємодії з органами прокуратури, внутрішніх справ та запровадити практику систематичного проведення спільних комплексних перевірок додержання суб’єктами земельних відносин земельного законодавства;

4) опрацювати питання створення координаційних органів щодо здійснення на міжвідомчій основі контролю за використанням земель.

  1. Охорона земель

За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Добровеличківський район  є одним  з провідних районів області.

Проте внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність території суші області досягла 80,2%, що на 8,5 відсотка перевищує розораність в області.

Сільськогосподарська освоєність території району  порівняно з земельними фондами України та провідних держав світу надзвичайно висока.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці району .

Також дуже важливе значення у зменшенні екологічного ризику, який включає ерозійні та дефляційні процеси, відіграє залісення території.

Лінійна ерозія на території району  виявляється у вигляді ярів. Загальна площа ярів становить 105,0. га, і площа їх щороку збільшується. Яри, як правило, глибокі (у верхів’ї – 8-10м, іноді – до 20-25м), багатовершинні. Середньорічний приріст ярів у довжину досягає 5-6 м, а в окремі роки з інтенсивними зливами – до 10 м і більше.

 Ґрунтовий покрив району характерний для перехідної зони від південного лісостепу до пiвнiчного степу.

В результаті прогресуючого збільшення площ деградованих земель та відсутності заходів з відновлення родючості грунтів, в районі склався негативний баланс гумусу. Якщо в 1882 році середньозважений вміст гумусу в ґрунтах району становив 6,4 %, у 1989 році -4,8%, то  в 2010 – лише 4,4% .

Отже, за такої тенденції ґрунти району протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін.

Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану.

Основна мета охорони земель – це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів.

Стратегічними цілями в реалізації заходів з охорони земель мають бути:

забезпечення раціонального, невиснажливого, ґрунтозахисного та екологобезпечного землекористування в інтересах ефективного і сталого соціально-економічного розвитку району, насамперед її агропромислового комплексу;

комплексний науково обґрунтований підхід до процесів використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських угідь, здійснення збалансованих землемеліоративних і землеохоронних заходів з урахуванням особливостей природно-кліматичних зон і районних агропромислових комплексів;

формування високопродуктивних, ерозійностійких та екологобезпечних агроландшафтів, які мали б належні рівні саморегуляції і були збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними елементами природного середовища та його основними екосистемами (лісовими, водними тощо);

удосконалення структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощуваних культур у напрямі істотного зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище та підвищення його відновлювального й асиміляційного потенціалів, а також з метою економії всіх виробничих ресурсів.

Основними напрямками у реалізації стратегічних цілей у 2016-2020 роках мають бути заходи щодо:

відновлення стану та функцій еродованих і порушених земель, запобігання заростанню бур'янами, чагарниками і дрібноліссям сільськогосподарських угідь;

підвищення родючості ґрунтів (внесення добрив, регулювання водного режиму, удосконалення технологій обробітку ґрунту, запровадження екологобезпечних систем землеробства);

розкорчовування полезахисних і багаторічних насаджень, які втратили свої функціональні властивості або використовуються з низькою ефективністю;

проведення моніторингу земель по агрохімічних показниках, забрудненню пестицидами, важкими металами, радіонуклідами;

усунення причин та наслідків негативного впливу на земельні ресурси (ґрунти), а також заходів щодо попередження безповоротної втрати ґрунтового покриву та ліквідації негативних процесів;

будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд, систем і мереж для зрошення земель, створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень.

Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів – складна багатоаспектна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Певну роль можуть відігравати організаційні заходи, які не потребують великих додаткових затрат. Це спеціальні агротехнічні прийоми: безвідвальна оранка і оранка впоперек схилів, насичення сівозмін травами й іншими не просапними культурами тощо.

Необхідно реалізувати такі заходи:

вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель, крутосхилів, ерозійнонебезпечних ділянок з метою їх залісення, залуження чи істотного поліпшення з наступним поверненням у склад орних земель;

під час складання проектів формування нових землеволодінь передбачати вивід еродованої ріллі з активного обробітку.

Підвищити зацікавленість власників землі і землекористувачів у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів можливо при застосуванні принципу економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Сутність його полягає в тому, щоб забезпечити товаровиробникам сільськогосподарської продукції гарантії справедливого її розподілу і розпорядження нею.

Засобом економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів слід вважати звільнення від плати за землю тих площ сільськогосподарських угідь, які зайняті молодими садами, ягідниками й виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями і розсадниками багаторічних плодових насаджень, а також за земельні ділянки, які знаходяться у тимчасовій консервації або виведені із активного господарського обробітку з метою залуження, заліснення.

 5.Заходи щодо реформування земельних відносин в населених пунктах

Для забезпечення дальшого реформування земельних відносин у  населених пунктах передбачається розробити і здійснити заходи щодо:

1) формування резервних територій для розвитку населених пунктів;

2) створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів у сферу торговельного, готельного, транспортного та іншого капітального будівництва, зовнішнього облаштування територій, у рекреаційну діяльність, реконструкцію неефективних виробництв шляхом надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у довгострокову оренду з правом продовження строків користування земельною ділянкою або з правом її викупу;

3) стимулювання розвитку ринку земель міст та інших населених пунктів шляхом надання інвесторам широкого вибору можливостей придбання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності для здійснення підприємницької діяльності;

4) максимально можливого підвищення цінності земельних ділянок та створення належних умов для інвестування капітального будівництва, розвитку інженерної інфраструктури населених пунктів, упорядкування їх територій;

5) урахування інтересів територіальних громад населених пунктів, розташованих у приміській зоні, під час прийняття рішень щодо зміни меж міст;

6) запровадження практики викупу земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, для потреб територіального розвитку міст та інших населених пунктів;

7) установлення підвищених ставок земельного податку за використання наднормативних площ земельних ділянок.

Регулювання забудови, підвищення цінності землі здійснюватиметься переважно економічними методами, насамперед шляхом диференціації земельного податку, пільгового кредитування тощо.

6.Грошова оцінка земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів

Нормативна грошова оцінка земель – один з основних чинників ефективного використання земельних ресурсів. Це база для встановлення обґрунтованих платежів за землю, зокрема розрахунку орендної плати та визначення земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні ділянок тощо.

Правові засади проведення оцінки земель, визначені Законом України «Про оцінку земель» (далі – Закон).

Із загальної кількості населених пунктів 63 (площею 11365,2 га) первинну нормативну грошову оцінку земель проведено по 63 населених пунктах, що складає 100 % від їх загальної кількості.

Орієнтовно проведення робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів у 2016-2020 оціночних роках потребують 63 населених пункти району  загальною площею 11365,2 га, орієнтовна вартість робіт з виготовлення технічної документації яких станом на 2015 рік складає 744,85 тис. грн., з них:

1) у 2018 році необхідно провести грошову оцінку земель 2 населених пунктів (2 села) загальною площею 0,24 тис. га, орієнтовна вартість яких складає 18,91 тис. грн.;

2) у 2019 році необхідно провести грошову оцінку земель 61 населеного пункту  загальною площею 11123,57 га, орієнтовна вартість яких складає 725,94 тис. грн.;

Обсяги робіт, виконання їх за роками, орієнтовна вартість наведені у таблиці № 2.

7.Формування територій і встановлення меж населених пунктів

Проекти формування території і встановлення меж населених пунктів складаються з метою створення територіальних умов для самостійного вирішення місцевими радами та їх органами усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, що проживає на даних територіях, на підставі законодавства України та повної економічної самостійності.

Існуючі межі населених пунктів району були встановлені ще у 70-х роках минулого століття і зазнали значних змін, які відбулися у процесі реалізації генеральних планів і не відповідають дійсності.

Таке становище має негативний вплив на розвиток населених пунктів, управління земельними ресурсами, формування справедливої системи оподаткування.

У реалізації програми щодо формування територій і встановлення меж населених пунктів першочерговими заходами мають бути роботи з формування території та встановлення меж 42 населених пунктів. На фінансування цих робіт потрібно 957,5 тис.грн.

Обґрунтоване формування територій та встановлення меж населених пунктів дасть можливість упорядкувати адміністративно-територіальний устрій, вирішити питання соціального захисту населення (забезпечити пасовищами та городами), розміщення забудови, раціонального використання земель, справедливого оподаткування та ведення контролю за використанням і охороною земель.

8.Інвентаризація земель

В умовах зміни земельних відносин: форми власності на землю, залучення її в ринковий обіг, інвентаризація, яка проводиться за рахунок самих замовників, здійснюється лише на окремі земельні ділянки і не містить просторової інформації, яка б відповідала вимогам сьогодення.

Саме тому, лише здійснення повної інвентаризації земель району  за допомогою геоінформаційних систем, створення цифрових регіональних карт землеволодінь та землекористувань забезпечить прискорення завершення в області земельної реформи, створення ефективного механізму регулювання земельних відносин та державного управління земельними ресурсами, дозволить створити умови для удосконалення ведення державного земельного кадастру, гарантування прав власності на землю, виведення із тіньового обліку частини земель, значного зменшення вартості та строків виготовлення правовстановлюючих документів на землю, забезпечить земельно-кадастровою інформацією місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, усіх власників землі та землекористувачів, визначивши ділянки, що використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально, призводять до погіршення екологічної ситуації.

Обліковим об’єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

На виконання Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 563 “Про земельну реформу” місцевим радам необхідно провести інвентаризацію земель усіх категорій, визначивши ділянки, що використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально, призводять до погіршення екологічної обстановки.

За період здійснення земельної реформи проведено інвентаризацію земель населених пунктів по Добровеличківському району  на площі 5221,4271 га, що становить 48,2%. Інвентаризація земель під закладами, установами, організаціями  проведена в межах населених пунктів на площі 129,1167 га, що становить 58,1 %;

земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проведена на площі 56,2102 га, що становить 36,0 %;

земель під промисловими та іншими підприємствами проведена в межах населених пунктів на площі  76,8798 га, що становить   84,6 %.

Інвентаризація земель під підприємствами та організаціями транспорту, зв’язку проведена в межах населених пунктів на площі 321,3387 га, що становить 100 %, земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на площі 1245,2822 га, що становить 100 %.

Протягом наступних чотирьох років в районі  передбачено проінвентаризувати 3560,01 га земель населених пунктів, 107222,36 га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів та 2900,72 га земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Таким чином, до 2020 року в Добровеличківському районі  буде проінвентаризовано 113683,09 га земель (таблиці № 4 та 5).

9.Розвиток ринку земель в районі

Приватна власність на землю в будь-якій країні стимулює її економічне зростання завдяки ефективному використанню наявних земельних ресурсів. Переваги приватної власності стають очевидними, коли існує діючий ринок землі. Ринок землі – це стабільність прав власності, можливість передачі їх від однієї особи до іншої, це відповідність ціни на землю її реальній вартості. Ринок землі та приватна власність на землю сприяють:

ефективному землекористуванню;

зниженню обсягів витрат на господарювання;

збільшенню обсягів інвестицій у господарську діяльність.

Розвиток легалізованого земельного ринку в районі залежить від обсягів первинної приватизації земельних ділянок громадянами і юридичними особами, а також від забезпечення належного розвитку ринкової інфраструктури та стабільності системи прав на землю.

Поряд з новими власниками і приватно-орендними підприємствами у сфері сільськогосподарського виробництва збільшується чисельність підприємців, керівників підприємств, які бажають приватизувати земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.

На сьогодні в Україні прийнято достатньо законодавчих та нормативно-правових документів з метою практичної реалізації процесу приватизації земельних ділянок. Продаж земельних ділянок – це значне джерело надходжень коштів до місцевих бюджетів.

Чимало підприємців вже виявили бажання приватизувати земельні ділянки. Разом з тим, розвиток ринку землі значною мірою стримується внаслідок необізнаності потенційних покупців з порядком організації продажу, визначення ціни землі та рядом інших питань.

Основне завдання - максимальне досягнення надання вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виключно через земельні торги (аукціони), що дасть можливість зменшити корупцію у процесі розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності. Отримання найвищої плати за оренду земельної ділянки з метою поповнення місцевих бюджетів.

Серед основних переваг земельних торгів можна виділити такі:

1) аукціон дозволяє залучити значні додаткові кошти;

2) на аукціон виставляється земельна ділянка з уже готовою землевпорядною документацією, тобто набувач не витрачає час на самостійне проходження складних та тривалих процедур відведення та погодження;

3) продаж ділянок на аукціоні є способом планування забудови території населеного пункту, адже ділянки продаються з певним цільовим призначенням, тобто місто чи село здійснює реалізацію генерального плану та отримує додаткові кошти;

4) аукціон є відкритим та прозорим способом відчуження земельних ресурсів територіальної громади, тобто можливість корупційних діянь значно зменшується;

5) впровадження конкурентних способів продажу земельних ділянок або прав на них (оренду, суперфіцію, емфітевзису) має безперечні переваги для територіальної громади, оскільки успішно проведені земельні торги є ефективним засобом істотного збільшення надходжень до місцевих бюджетів; раціональне використання земель та пошук ефективного землекористувача.

2.ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ З ЕКОНОМІЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

  1. Розроблення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень

В умовах соціально-економічних перетворень, зміни форм власності на землю і засоби виробництва, переходу до економіки ринкового типу, вдосконалення землекористування сільськогосподарських підприємств, формування системи сталого землекористування основне призначення схем землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень полягає у виявленні найефективніших, екологічно безпечних і соціально орієнтованих напрямів використання земельних ресурсів.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень є документацією із землеустрою в галузі охорони земель.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку населених пунктів, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.

У результаті розроблення такої документації із землеустрою встановлюється система показників, яка забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання та охорони земель.

Завдяки реалізації заходів, передбачених схемами землеустрою, буде створена екологічно збалансована агроекосистема, що є головною запорукою збереження корисних властивостей землі для майбутніх поколінь, забезпечення високої якості довкілля та умов для проживання людей. Разом з тим, це забезпечить високу економічну ефективність вкладених ресурсів, збільшення надходжень від плати за землю до місцевих бюджетів.

Орієнтовні обсяги витрат на розробку схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень наведено в таблиці № 6. Розрахунок витрат проведений, виходячи з середньої сукупної вартості схеми землеустрою та ТЕО, яка за інформацією Державного підприємства “Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” складає близько 41,3 тис.грн. для однієї сільської (селищної, міської) ради.

 

  1. Розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь

 

Проблеми законного, ефективного та екологічно безпечного використання сільськогосподарських земель стоять сьогодні, як ніколи, гостро. Протягом останніх років питання збереження родючості сільськогосподарських земель було предметом розгляду усіх органів державної влади вищого рівня.

На загальнодержавному рівні забезпечено всі передумови для його вирішення. Зокрема, прийнято Земельний кодекс України, закони України “Про землеустрій”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів”, якими передбачено розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, а також зобов'язано власників землі та землекористувачів використовувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку таких проектів землеустрою. Внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких суттєво підвищено суми штрафів за відхилення чи використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Створено чітко налагоджену структуру органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів і землевпорядних науково-дослідних, проектних інститутів землеустрою.

У структурі податків зведеного бюджету Добровеличківського району плата за землю займає друге місце. Тому фундаментальне завдання, яке повинні собі ставити органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади, землевпорядна служба району – це радикальна зміна ставлення до землі, як до національного багатства, шляхом пропагування та переконання власників землі і землекористувачів у доцільності здійснення заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

Реальним механізмом для врегулювання зазначених проблем, наведення порядку в землекористуванні, використанні і охороні земель є землеустрій новостворених агроформувань, тобто розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

За даними кількісного обліку земель (форми 2-зем та 6-зем) на території області налічується 90 господарств, кожне з яких використовує понад 100 гектарів орних земель, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З них 5 господарств мають розроблені та затверджені проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.

Орієнтовні обсяги витрат на розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь складе 1487,5 тис. грн. по 23 місцевих радах ( таблиця № 7). Розрахунок витрат проведений, виходячи з середньої вартості 1 проекту, яка за інформацією Державного підприємства “Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” складає близько 17,5 тис.грн.

Фінансування реалізації даного заходу передбачається за власні кошти землекористувачів та землевласників.

 

  1. Встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

У межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги з особливим режимом їх використання. Розміри і межі водоохоронних зон і прибережних захисних смуг встановлюються в натурі (на місцевості) за спеціально розробленими проектами землеустрою.

Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством України та територіальними органами Держгеокадастру і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Проекти встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги повинні використовуватися у схемах землеустрою адміністративно-територіальних утворень, документації із землеустрою, під час проведення земельної реформи, оформлення відведення та надання у користування земельних ділянок, розташованих у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі, а також для контролю за дотриманням режиму ведення господарської діяльності в них. Створення водоохоронних зон входить до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня
1996 № 1147.

Виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

На сьогодні площа водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, винесених в натуру, в державному земельному кадастрі незначна порівняно з іншими земельними ділянками району. Разом з тим відомо, що землі, що прилягають до водних об'єктів, наявні скрізь на території будь-якої з категорії земель, передбачених земельним законодавством.

На сьогодні в області за підрахунками Відділу  Держгеокадастру у  Добровеличківському районі із 1233,18 га (орієнтовна площа) прибережних захисних смуг межі встановлено лише 224,18 га, а із  3590  га (орієнтовна площа) водоохоронних зон – не встановлено жодної зони.

Відсутність планово-картографічних матеріалів і невизначеність на місцевості меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг призводять до порушень земельного і водного законодавства під час їх використання. Створюються умови для незаконного ведення господарської діяльності у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі, самовільного заняття земель водного фонду, використання земель не за цільовим призначенням, а у деяких випадках і на акваторії водного об’єкта. В межах населених пунктів прибережні території забудовуються і згодом переводяться у землі житлової забудови з подальшою приватизацією. Внаслідок цього, діяльність суб’єктів господарювання і громадян завдає значні збитки довкіллю, створює умови й сприяє забрудненню поверхневих вод і земель у межах зазначених територій, не проводяться природоохоронні заходи.

Встановлення прибережних смуг та водоохоронних зон забезпечить охорону екосистем та водних ресурсів від їх деградації та дозволить належним чином реалізувати обмеження щодо використання земель у межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, передбачені чинним законодавством, та здійснювати ефективний контроль за їх додержанням.

Орієнтовні обсяги витрат на проведення робіт щодо встановлення меж водоохоронних зон (розробку проектної документації та перенесення її в натуру – закріплення межовими знаками) до кінця 2020 року  складуть
1327,0 тис. грн.,  площа прибережних захисних смуг – 1009,0 га.   (таблиці
№8, 9). Розрахунок витрат проведений, виходячи з середньої вартості встановлення меж 1 га, яка за інформацією Державного підприємства “Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” для водоохоронних зон складає близько 370 грн./га, для прибережних захисних смуг – близько 740 грн./га.

  

ІІІ. СТАЛЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

На промислових підприємствах району з метою зростання обсягів виробництва продукції місцевих товаровиробників вживаються заходи, спрямовані на розширення ринків збуту та підвищення якості готової продукції.Порівняно із 2017 роком в районі стабілізувався показник з  виробництва у натуральних обсягах, зокрема таких товарів, як: м’яса свинини. круп, борошна,  тощо.У 2018 році, попри збройний конфлікт на сході країни та несприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках, спостерігається відносна стабілізація ситуації у промисловості району.

1) Головні проблеми:                                   

розширення ринку збуту продукції добувних та переробних підприємств;

недостатнє залучення інвестицій та впровадження інновацій у розвиток промислового комплексу;

незначний рівень переробки сільськогосподарської продукції для приближення її до споживачів;

низький рівень інтеграційних і технологічних зв’язків між підприємствами агропромислового комплексу та переробної промисловості.

2) метою програми є зміцнення потенціалу промисловості, підвищення технологічного рівня та конкурентоспроможності продукції, сприяння адаптації підприємств до діяльності в умовах євроінтеграції;

3) основні завдання:

сприяння налагодженню нових господарських зв'язків, розвитку кооперативних зв'язків між підприємствами – товаровиробниками;

 захист інтересів місцевих товаровиробників та сприяння їм у розробці і реалізації сучасних інвестиційних проектів, модернізацію виробництва, розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

сприяння  проведенню робіт із стандартизації та сертифікації продукції, забезпечення досягнення високої якості безпеки , екологічності продукції та товарів місцевого виробництва;

популяризація продукції місцевих товаровиробників шляхом участі у виставках та ярмарках.

4) ресурсне забезпечення:

реалізація завдань програми буде здійснюватися за рахунок:

власних коштів підприємств та інвесторів;

коштів районного бюджету – на проведення виставково-ярмаркових та презентаційних заходів (15,0 тис. грн.);

5) кількісні і якісні критерії виконання програми:

№ з/п

Показник

2018 рік очікуване

2019 рік прогноз

1.

Обсяги реалізованої промислової продукції,

у відпускних цінах підприємств, млн.грн.

28701,1

28988,2

2.

Обсяги реалізованої промислової продукції на одну особу, усього грн.

854,2

873,2

 

ІV.ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

У 2016-2018  роках здійснювалася реалізація Програми енергоефективності  Добровеличківського району на 2016-2020 роки., яка затверджена рішенням районної ради від 04.1102016 року № 163. У бюджетній сфері району реалізовувалися проекти із заміни вікон на енергоефективні, утеплення будівель та реконструкції котелень із заміною котлів на енергоефективні.

  • головні проблеми;

значна енергоємність виробництва продукції (робіт, послуг) у підприємствах реального сектору економіки та в інших сферах діяльності;

значні обсяги споживання та неефективне використання енергоресурсів бюджетними установами, обмеженість коштів на їх оплату в умовах постійного зростання цін на енергоносії;

  • метою Програми є
    підвищення рівня енергоефективності та розвиток "зеленої економіки", стале забезпечення господарського комплексу, соціальної сфери та населення району енергоресурсами;
  • основні завдання:

проведення комплексних енергоаудитів в об’єктах соціальної сфери;

проведення робіт щодо укладання енергосервісних договорів;

реалізація проектів, спрямованих на впровадження енергозберігаючих і енергоефективних заходів в об’єктах соціальної інфраструктури, інших закладах, установах і підприємствах комунальної та спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області;

популяризація переваг енергоощадності, підвищення культури енергоспоживання серед населення;

стимулювання населення до впровадження енергоощадних заходів через механізм компенсації частини суми кредитів та/або частини відсотків за кредитами, залученими на заходи щодо енергозбереження, інші механізми;

4)        ресурсне забезпечення:

реалізація основних завдань буде здійснюватися із залученням коштів: державного бюджету  на відшкодування частини суми кредитів та/або частини відсотків за кредитами, залученими населенням, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами для впровадження енергоефективних заходів у житлових будинках, реалізацію інших заходів програми енергоефективності Добровеличківського району та відповідних місцевих програм; банківських кредитних ресурсів; підприємств та інвесторів, населення; інших джерел, не заборонених чинним законодавством;

5)кількісні та якісні критерії ефективності виконання Програми:

проведення комплексних енергоаудитів не менше ніж в 2 об’єктах бюджетної сфери;

встановлення у закладах бюджетної сфери котлів, які працюють на альтернативних видах палива.

 

Додаток:

proekt-programi-na-2019-rk.doc [404 Kb] (завантажувань: 8)

 

osnovn-zavdannya.doc [61,5 Kb] (завантажувань: 8)

 

formi-2-ta-3-zmni-na-2019-rk.xls [97 Kb] (завантажувань: 8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Добровеличківського району НА 2018 РІК
  • Про внесення змін до програми економічного і соціального розвитку Добровеличківського району на 2018 рік
  • Про стан виконання Програми економічного і соціального розвитку Добровеличківського району за 2017 рік
  • Пояснювальна записка
  • Пояснювальна записка
  • 3946: ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Добровеличківського району НА 2019 РІК12 листопада 2018: ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Добровеличківського району НА 2019 РІК!
    ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Добровеличківського району НА 2019 РІК.
    ПРОГРАМА ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Добровеличківського району НА 2019 РІК