Навігація

Календар
«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією сайту

Корисні посилання
Безвіз
Держспоживслужба
Гаряча лінія земельний
75 Кіровоградська область
Земля учасникам АТО
Енергозбереження
Центр допомоги учасникам АТО
Корупція
Тарифна децентралізація
Маєте проблеми зору?
Для збільшення розміру
шрифту натисніть на
клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"

Опитування
Відповідь, отримана на Ваше звернення до адміністрації Добровеличківського району оброблена:

Корисні посилання

Проект

І. Вступ

Сьогодні Україна стоїть перед нагальною потребою здійснення широкомасштабної реформи місцевого самоврядування та унормування адміністративно-територіального устрою, на чому неодноразово наголошував Президент України В. Янукович. Безперечно, успішна реалізація реформи місцевого самоврядування сприятиме більш ефективній реалізації Україною політики європейської інтеграції, розвитку співробітництва з Європейськими інституціями, насамперед з Радою Європи та ЄС.

 

Під час вступу до Ради Європи 9 листопада 1995 року Україна взяла на себе низку зобов'язань, внесених до Висновку Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995). Відповідно до цих зобов’язань Верховною Радою України 15 липня 1997 року було ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування (ЄХМС), причому в повному обсязі.

Відповідно до європейської концепції, відображеної в частині першій статті 3 Європейської хартії, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. Це відповідає і 800-літній вітчизняній історичній традиції місцевого самоврядування, відображеній, зокрема, в позитивному досвіді періодів Магдебурзького права (ХIV ст. – 1834 р.) та земського самоврядування (1864-1917 рр.) на українських землях, що входили до складу Російської імперії.

Однак, незважаючи на всі заходи держави, спрямовані на зміцнення і розвиток місцевого самоврядування, переважна більшість з близько 12 тисяч територіальних громад України – а саме територіальні громади сіл, селищ і міст районного значення – через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу залишаються неспроможними до виконання всіх повноважень місцевого самоврядування. Наслідком цього є низька якість публічних послуг, що надаються громадянам на місцевому рівні, депопуляція сільського населення (скорочення на 1% щорічно), деградація сільських територій і до цього –  надмірне навантаження на державний бюджет через необхідність фінансувати також діяльність органів самоврядування.

Відносно спроможним є лише самоврядування міст обласного значення, оскільки воно базується на більш-менш достатній фінансовій, інфраструктурній та кадровій ресурсних основах.

 

Указом Президента України від 17 березня 2010 року № 355/2010 з метою впровадження системних економічних реформ, спрямованих на вихід із фінансової та економічної кризи, на забезпечення сталого економічного розвитку України як передумови зростання добробуту її населення утворено Комітет з економічних реформ,  який  2 червня 2010 року представив Програму економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава». Згадана програма охоплює широкий набір стратегічних перетворень в державі.

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, підвищення ефективності державного управління 9 грудня 2010 року було видано Указ Президента України  № 1085/2010, який визначив нову схему організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади.  Наступним етапом  проведення адміністративної реформи має бути регіональний та місцевий рівень, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та чіткому розмежуванню повноважень між ними. Одночасно це обумовлює необхідність розробки Концепції реформування місцевого самоврядування та її  Дорожньої Карти.

Відповідно до позитивного зарубіжного (наприклад, литовські самоврядні райони або польські ґміни) та історичного вітчизняного (волості в земському самоврядуванні) досвіду побудова самодостатніх в ресурсному відношенні, тобто спроможних, громад може бути здійснена лише на відповідній територіальній основі.

Таким чином, завдання Концепції формування в Україні спроможного місцевого самоврядування європейського зразка полягає у визначенні:

оптимальної територіальної основи спроможних територіальних громад;

оптимальної системи місцевого самоврядування таких територіальних громад;

повноважень з надання публічних послуг, які мають бути передані органам місцевого самоврядування територіальних громад;

ресурсної бази територіальних громад.

Виходячи з формату спроможного місцевого самоврядування базового рівня може бути визначено формат місцевого самоврядування субрегіонального та регіонального рівня, а також формат відповідних державних адміністрацій та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

При розробленні згаданого документу є доцільним врахувати наступні документи: Програму економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», інші акти Президента та Уряду України, а також рекомендації Ради Європи щодо розробки Національної Стратегії (Дорожньої Карти) реформування місцевого самоврядування в Україні на 2010-2013 роки.

Концепція повинна визначити бачення реформи на середньотермінову перспективу  з метою забезпечення ефективної системи місцевого самоврядування відповідно до вимог Європейської хартії місцевого  самоврядування і охоплювати такі сфери:

  • інституційна реформа місцевого самоврядування;
  • адміністративно-територіальна реформа;
  • децентралізація та делегування повноважень;
  • фінансова децентралізація;
  • державний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування;
  • інтегрування реформи місцевого самоврядування у більш загальну реформу публічної адміністрації;
  • інфраструктура та житлово-комунальні послуги;

 

ІІ. Побудова спроможних територіальних громад

2.1. Оптимальна територіальна основа місцевого самоврядування територіальних громад

Спроможні територіальні громади створюються навколо населених пунктів, що є традиційними центрами економічного притягання для навколишніх поселень через розташування там робочих місць, ринків, медичних та освітніх закладів, храмів тощо. Більшість таких населених пунктів були районними центрами в УРСР до укрупнення районів на межі 1950-х-1960-х років.

Оптимальною територіальною основою місцевого самоврядування базового рівня є територія, на якій забезпечується 15-20 хвилинна доступність будь-якого мешканця до послуг швидкої допомоги, пожежної допомоги, міліції, а також до школи. За розрахунками, це може бути забезпечено в межах 20-кілометрової відстані до адміністративного центру територіальної громади. В більшості областей уже проведено моделювання таких спроможних територіальних громад та визначено:

- їхні адміністративні центри;

- перелік населених пунктів, що мають увійти до складу кожної територіальної громади;

- географічні межі кожної з територіальних громад та нанесення їх географічної карти.

За результатами проведених робіт очікувана кількість спроможних територіальних громад в Україні складе біля 1400 громад (скорочення орієнтовно у 8 разів).

2.2. Система місцевого самоврядування спроможних територіальних громад

Кожна територіальна громада, незалежно від кількості і статусу населених пунктів, що входять до її складу, обирає єдиного голову, єдину раду і формує єдиний виконавчий комітет ради. Ці органи місцевого самоврядування приймають та виконують місцевий бюджет територіальної громади, управляють її комунальною власністю, забезпечують надання визначених законодавством публічних послуг громадянам.

Крім того, кожен населений пункт, який входить до складу територіальної громади (винятком може бути адміністративний центр територіальної громади та поселення з кількістю населення менше встановленої межі), обирає  сільського голову, що представляє інтереси населеного пункту при виконавчому комітеті ради територіальної громади та інтереси виконавчого комітету в населеному пункті, а також забезпечує документообіг між громадянами та органами місцевого самоврядування територіальної громади. На рівні населеного пункту може також формуватися орган самоорганізації населення.

Крім того, в адміністративних центрах територіальних громад мають бути розташовані підрозділи державних органів, зокрема:

- державного казначейства;

- міліції;

- протипожежної служби;

- санітарно-епідеміологічної служби;

- соціального захисту населення (виплата пенсій, субсидій, компенсацій, забезпечення надання пільг);

- ветеринарної служби;

2.3. Повноваження з надання публічних послуг, які мають бути передані органам місцевого самоврядування спроможних територіальних громад

Такими повноваженнями є:

- місцевий економічний розвиток (залучення інвестицій, розвиток підприємництва);

- розвиток місцевої інфраструктури (доріг, мереж водо-, тепло-, газо- , електропостачання і водовідведення, інформаційних мереж, об’єктів соціального та культурного призначення);

- планування розвитку території громади (стратегічне та генеральне планування, зонування);

- вирішення питань забудови території (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель);

- середня, дошкільна та позашкільна освіта;

- швидка медична допомога, первинна охорона здоров’я, профілактика хвороб;

- культура та фізична культура – утримання та організація роботи будинків культури, клубів, бібліотек, стадіонів, спортивних майданчиків;

- соціальна допомога через територіальні центри;

- благоустрій території;

- житлово-комунальні послуги - централізоване водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення і утилізація відходів, утримання житла комунальної власності;

- організація пасажирських перевезень на території громади;

- утримання доріг комунальної власності в поселеннях;

- громадська безпека (дільничні міліціонери і патрульно-постова служба).

2.4. Ресурсна база спроможних територіальних громад

Місцеве самоврядування спроможних територіальних громад є повсюдним.

Ресурсною основою спроможної територіальної громади є територія в її адміністративних межах (як у межах забудови населених пунктів, так і поза ними) з відповідними трудовими та земельними ресурсами, розташованими на цій території об’єктами нерухомого майна, об’єктами інфраструктури, які належать до комунальної власності громади.

Рада відповідно до законодавства визначає порядок управління земельними ресурсами, іншими об’єктами комунальної власності територіальної громади, а виконавчі органи відповідно до встановленого радою порядку  продають їх, надають в оренду, використовують під проекти місцевого економічного розвитку, які збільшують надходження до місцевого та державного бюджетів.

Основними джерелами наповнення місцевого бюджету є місцевий податок на землю в адміністративних межах громади (як у межах так і поза межами населених пунктів) та місцевий податок на нерухоме майно з оподаткуванням всього майна, єдиний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір, які регулюються радою в межах визначених законом ставок. Крім того, для забезпечення виконання делегованих державою повноважень (освіта, охорона здоров’я, культура і фізична культура, соціальний захист) до місцевих бюджетів спрямовується частина податку на доходи фізичних осіб, яка розраховується за відповідними формулами, визначеними постановою Уряду.

Держава надає дотації вирівнювання територіальним громадам, які цього потребують, а також цільові субвенції на здійснення заходів відповідно до державних програм. Кількісний склад спроможних територіальних громад (біля 1400) дає можливість забезпечити прямий зв'язок усіх бюджетів місцевого самоврядування з державним бюджетом України.

Інфраструктурний ресурс територіальної громади складають розташовані на її території будівлі, що перебувають у комунальній власності і використовуються чи можуть бути використані для розміщення органів місцевого самоврядування, освітніх та медичних закладів, закладів культури, фізичної культури та соціальної допомоги; об’єкти житлово-комунального господарства. В разі неповноти існуючої інфраструктури для забезпечення базових потреб держава надає територіальній громаді відповідну допомогу для спорудження необхідних об’єктів.

Ресурсом для формування корпусу кваліфікованих працівників органів місцевого самоврядування та місцевих осередків державних органів є працівники ліквідованих органів місцевого самоврядування на території укрупненої територіальної громади. Держава надає територіальним громадам допомогу в підвищенні кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування.

2.5. Система виборів депутатів рад та голів територіальних громад

Депутати рад територіальних громад обираються за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах.

Голови територіальних громад обираються за мажоритарною системою у виборчому окрузі, межі якого співпадають з межами територіальних громади. Вони головують на засіданнях рад територіальних громад і очолюють їхні виконавчі комітети.

ІІІ. Побудова публічної влади субрегіонального (районного) та регіонального  рівня

3.1.Територіальна основа публічної влади районного та регіонального рівнів

Виходячи з того, що місця надання основної частини повноважень місцевого самоврядування районного рівня переносяться ближче до споживачів відповідних послуг - на рівень спроможних територіальних громад, для забезпечення належного завантаження органів публічної влади районного рівня райони можуть утворюватися у складі 10-20 спроможних територіальних громад.

В межі таких районів мають вписуватися медичні округи, утворювані в процесі реформування відповідної галузі. Головним завданням районів є, в першу чергу, забезпечення якісного надання управлінських та медичних послуг.

Очікується, що кількість районів після їх реорганізації може складати  біля 100. Область може включати 3-5 таких районів.

Адміністративні центри районів визначаються в містах, що домінують на відповідній території та мають розвинуту інфраструктуру приміщень для розташування медичних та адміністративних закладів. Районні центри, що втрачають свій статус, набувають статусу центрів територіальних громад. Державні службовці та службовці органів місцевого самоврядування, що вивільняються при реорганізації районів, працевлаштовуються в органах місцевого самоврядування територіальних громад.

Територіальною основою публічної влади регіонального рівня є території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя в чинних адміністративних межах.

3.2.Система публічної влади на рівні району та регіону

На рівні району формуються органи місцевого самоврядування районного рівня, які включають районну раду, її виконавчий комітет.

На рівні району утворюється також районна державна адміністрація. В районному центрі розташовуються територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

На рівні області формуються органи місцевого самоврядування обласного рівня, які включають обласну раду, її виконавчий комітет.

На рівні області утворюється також обласна державна адміністрація. В обласному центрі розташовуються окремі територіальні органи центральних органів виконавчої влади обласного рівня.

Система публічної влади на рівні Автономної Республіки Крим відповідає чинній Конституції Автономної Республіки Крим. В Автономній Республіці Крим відповідно до чинного закону діє Представництво Президента України.

В місті Києві та на території Севастополя на основі окремих законів формуються органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації, функції яких розділені  .

3.3. Повноваження органів публічної влади районного та регіонального рівня

В зв’язку з перенесенням на рівень громад значної частини функцій публічної влади з міркувань доцільності та субсидіарності, основними функціями місцевого самоврядування районного рівня мають стати:

-         утримання шкіл-інтернатів;

-         утримання лікарняних стаціонарів загального профілю;

-         утримання інших об’єктів спільної власності територіальних громад району (наприклад, будівлі районної ради);

-         розвиток районної інфраструктури – передусім шляхів районного значення, пасажирського транспорту.

До найголовніших функцій органів місцевого самоврядування обласного рівня має бути віднесено:

-         реалізація програм регіонального розвитку

-         забезпечення  професійно-технічної освіти;

-         надання високоспеціалізованої медичної допомоги ;

-         утримання інших об’єктів спільної власності територіальних громад області (наприклад, філармонії, театри, будівлі обласної ради);

-         розвиток обласної інфраструктури – передусім шляхів обласного значення, міжрайонного та міжобласного пасажирського транспорту.

Районні та обласні ради затверджують відповідні програми та, відповідно, районний і обласний бюджети. Для їх виконання утворюються виконавчі комітети районних та обласних рад.

Органи місцевого самоврядування міст Києва та Севастополя здійснюють повноваження органів місцевого самоврядування міст відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Районні та обласні, Київська міська та Севастопольська державні адміністрації виконують контрольно-наглядові та координаційні функції. Вони наглядають за:

- дотриманням Конституції та законів України на території;

- відповідністю публічних послуг, що надаються населенню, державним стандартам;

- виконанням державних програм та цільовим використанням коштів державних субвенцій;

- ефективним використанням об’єктів державної власності.

Крім того, районні та обласні, Київська міська та Севастопольська, державні адміністрації координують діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади на відповідних територіях, а обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації координують також діяльність відповідних районних державних адміністрацій.

3.4.Ресурсне забезпечення органів публічної влади районного та регіонального рівня

Основними джерелами наповнення районних та обласних бюджетів, бюджету Севастополя є частина податку на доходи фізичних осіб, що збирається на відповідній території, а також трансферти з державного бюджету.

Основними джерелами наповнення бюджету міста Києва є місцевий податок на землю в адміністративних межах міста Києва та місцевий податок на нерухоме майно з оподаткуванням всього майна в межах визначених законом ставок. Крім того, до бюджету міста Києва може спрямовуватися частина податку на доходи фізичних осіб.

Місцеві державні адміністрації та територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади відповідних рівнів утримуються з державного бюджету.

3.5. Система виборів депутатів районних та обласних рад, їх голів

Депутати районних рад обираються за мажоритарною системою в багатомандатних виборчих округах, межі яких співпадають з межами територіальних громад, що входять до складу району.

Голови районних рад обираються депутатами районних рад. Вони головують на засіданнях районних рад і очолюють їхні виконавчі комітети.

 Депутати обласних рад обираються за мажоритарною системою в багатомандатних виборчих округах, межі яких співпадають з межами районів,  що входять до складу області.

Голови обласних рад обираються депутатами обласних рад. Вони головують на засіданнях обласних рад і очолюють їхні виконавчі комітети.

IV. Дорожня карта забезпечення ефективної організації публічної влади на місцевому, районному та регіональному  рівнях

1. Розробити і внести на розгляд Кабінету Міністрів України:

1) законопроекти:

Про місто із спеціальним статусом Севастополь.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади.

червень 2012 року;

Про адміністративно-територіальний устрій України.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

липень 2012 року;

Про місцеве самоврядування в Україні (нова редакція).

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, Нацдержслужба, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

вересень 2012 року;

Про місцеві державні адміністрації (нова редакція).

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, Нацдержслужба, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

вересень 2012 року;

 

про внесення змін до Конституції України щодо утворення виконавчих органів районних та обласних рад і зміни функцій місцевих державних адміністрацій (для подальшого подання в установленому порядку відповідно до вимог статті 154 Конституції України).

Мінрегіон, Мін’юст за участю Державного Фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні.

Серпень 2012 року;

 

про визначення порядку передачі повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, районів новоутвореним органам місцевого самоврядування.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Вересень 2012 року;

про внесення змін до Земельного кодексу України щодо права розпорядження землями відповідно до повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначених Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція), “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція).

Держземагентство, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Протягом двох місяців після прийняття Законів України “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція), “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція);

про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо  розмежування видатків між бюджетами різних рівнів з метою приведення у відповідність із Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція) та “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція), а також запровадження розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотація вирівнювання та кошти, які передаються до державного бюджету) на основі державних соціальних стандартів.

Мінфін, Мінекономіки, Мін’юст, Мінрегіон, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Протягом шести місяців після прийняття Законів України “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція), “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція);

про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” відповідно до змін, внесених до Конституції України.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, Нацдержслужба, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади.

Протягом двох місяців після прийняття Закону України про внесення змін до Конституції України щодо утворення виконавчих органів районних та обласних рад і зміни функцій місцевих державних адміністрацій;

про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відповідно до змін, внесених до Конституції України.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, Нацдержслужба, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Державного Фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні.

Протягом двох місяців після прийняття Закону України про внесення змін до Конституції України щодо утворення виконавчих органів районних та обласних рад і зміни функцій місцевих державних адміністрацій;

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та голів громад.

 

Мінрегіон, Мін’юст за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Грудень 2012 року

2) проекти постанов Кабінету Міністрів України:

щодо утворення при Кабінеті Міністрів України органу з питань проведення реформи місцевого самоврядування під головуванням Прем’єр-міністра України.

Мінрегіон, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади.

Вересень 2012 року;

пpo затвердження Порядку формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і їх фінансового забезпечення відповідно до нового адміністративно-територіального устрою.

Мінрегіон, Мінфін, МОН, МОЗ, Мінпраці, МКТ за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Протягом двох місяців після прийняття Законів України “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція), “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція);

про затвердження структури місцевих державних адміністрацій.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, Нацдержслужба, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади.

Протягом трьох місяців після прийняття Закону України про внесення змін до Конституції України щодо утворення виконавчих органів районних та обласних рад і зміни функцій місцевих державних адміністрацій;

3) проекти актів законодавства:

щодо утворення нових адміністративно-територіальних одиниць — громад відповідно до Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України” з врахуванням результатів моделювання громад обласними та Севастопольською міською державними адміністраціями та Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Протягом двох місяців після прийняття Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України”;

щодо реорганізації районів відповідно до Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України”.

Мінрегіон, Мінекономіки, Мін’юст, Мінфін, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади.

Протягом одного року після прийняття Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України”.

3. Забезпечити визначення загальної та щорічної потреби в бюджетних коштах для проведення реформи місцевого самоврядування, у тому числі потреби громад в додаткових об’єктах інфраструктури, необхідних для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування громад визначених законодавством повноважень.

Мінрегіон, Мінфін, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська держадміністрації, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Всеукраїнської асоціації обласних і районних рад.

Протягом 2012 року.

4. Передбачити під час підготовки проектів Державного бюджету України на 2012 та подальші роки кошти для проведення реформи місцевого самоврядування.

Мінфін, Мінрегіон.

Починаючи з 2012 року.

5. Забезпечити надання методичної допомоги:

у здійсненні заходів, передбачених Законом України пpo визначення порядку передачі повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, районів новоутвореним органам місцевого самоврядування.

Мінрегіон, обласні та Севастопольська міська держадміністрації.

Після прийняття Закону України пpo визначення порядку передачі повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, районів новоутвореним органам місцевого самоврядування.

6. Забезпечити представлення Концепції реформування місцевого самоврядування в Україні та плану заходів щодо її реалізації у комітетах та фракціях Верховної Ради України або під час парламентських слухань.

Мінрегіон.

Протягом 2012 року.

7. Забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів щодо утворення нових адміністративно-територіальних одиниць — громад та реорганізації районів.

Держкомтелерадіо, Мінрегіон.

Протягом 2013 року.

8. Забезпечити проведення навчання:

працівників облдержадміністрацій з питань надання методичної допомоги в утворенні нових адміністративно-територіальних одиниць — громад та реорганізації районів.

Мінрегіон.

Протягом 2013 pоку;

працівників райдержадміністрацій з надання методичної допомоги в утворенні нових адміністративно-територіальних одиниць — громад.

Мінрегіон, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська держадміністрації, інші заінтересовані органи виконавчої влади.

Протягом 2012—2013 pоків;

голів новоутворених громад та сільських старост протягом року після їх обрання.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська держадміністрації.

9. Провести вибори:

депутатів рад новоутворених громад та голів громад

Не пізніш шести місяців після прийняття актів законодавства щодо утворення громад

депутатів районних рад

Не пізніш шести місяців після прийняття актів законодавства щодо реорганізації районів

 

 

http://www.auc.org.ua/print/509