Навігація

Календар
«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією сайту

Корисні посилання
Безвіз
Безвіз
Я маю право
Безвіз
Держспоживслужба
Гаряча лінія земельний
75 Кіровоградська область
Земля учасникам АТО
Енергозбереження
Центр допомоги учасникам АТО
Корупція
Тарифна децентралізація
Маєте проблеми зору?
Для збільшення розміру
шрифту натисніть на
клавіатурі одночасно
"Ctrl" і "+"

Опитування
Відповідь, отримана на Ваше звернення до адміністрації Добровеличківського району оброблена:

Корисні посилання

В головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодня з 08.00 до 17.00 години працює пряма телефонна «гаряча лінія». Звертатись за телефоном: 330-441. Щочетверга з 13.00 до 14.00 на телефонні дзвінки відповідають:

 

04 жовтня 2018 р. – начальник юридичного управління Євгенія Юріївна ВОРОНЮК.

 

11 жовтня 2018 р. – начальник управління застосування пенсійного законодавства Антоніна Володимирівна ТОРШИНА.

 

18 жовтня 2018 р. – начальник головного управління Наталія Миколаївна СІМОНЯН.

                         

25 жовтня 2018 р. – начальник фінансово – економічного управління Сніжана Леонідівна СОЛОВЕЙ.

Чи обов’язково укладати колективний договір?

Відповідно до частини сьомої статті 65 Господарського кодексу України на всіх підприємствах, які використовують найману працю  між роботодавцем і трудовим колективом або уповноваженим трудового колективу повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладання колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори, а саме — Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. № 3356-ХІІ (далі — Закон № 3356)

Цей Закон визначає правові засади розроблення, укладення та виконання колективних договорів. Згідно зі статтею 2 Закону № 3356 колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємства) незалежно від форм власності та господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Крім того, колективний договір може укладатися у структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Частина восьма статті 9 Закону № 3356 передбачає, що на новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, якщо його реєстрацію не передбачено.

Отже, укладення колективного договору є обов’язковим у разі використання на підприємстві найманої праці незалежно від кількості працівників та за наявності ініціативи хоча б однієї зі сторін.

Щодо потреби в укладенні колективного договору слід зазначити, що насамперед вона зумовлена метою укладення такого договору, а саме — запобіганням конфліктам і спорам, які можуть виникнути в трудовому колективі, та їх урегулюванням. Причому чим більше працівників працює на підприємстві, тим вища ймовірність виникнення таких конфліктів унаслідок різноманітності професійних інтересів, прагнень та поглядів учасників трудового процесу.

Колективним договором установлюються, зокрема, соціальні пільги, гарантії та компенсації, регулюються трудові і соціальні відносини в колективі. Колективний договір, укладений з урахуванням реальних можливостей підприємства, сприяє стабільній, високопродуктивній роботі, створенню надійних засад для соціального захисту працівників, значно зменшує ризик виникнення трудових конфліктів і соціальної напруженості в колективі.

Потреба в укладенні колективного договору зумовлюється й тим, що до нього обов’язково включають норми, які згідно з чинними законодавчими актами мають бути закріплені в колективному договорі. Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР у колективному договорі мають установлюватися: форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з   уповноваженим  трудового колективу.

Подібні вимоги містяться і в Законі України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР та інших законодавчих актах.

Як зазначає Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 20 січня 2003 р. № 2-222/331, в укладенні колективного договору зацікавлене саме підприємство, зокрема на випадок, якщо потрібно буде довести правомірність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Термін «аліменти» майже стовідсотково означає для кожного виплати на дітей одного з батьків, який не живе в родині після розлучення. Однак мало хто знає – батьки мають законне право на утримання їх за потреби власними дітьми в старості.За інформацією начальника головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вадима Гуцула, на сьогоднішній день на виконанні в державної виконавчої служби у Кіровоградській області є 14 проваджень, які були винесені на користь батьків з утримання їх дітьми, протягом останніх трьох років.– Одне з проваджень – досить цікаве, – розповідає Гуцул, – воно має характер одноразової виплати аліментів на користь батьків. Там іде мова про те, що жінка, яка захворіла й понесла витрати на лікування, отримала від одного із синів 25 тисяч гривень на лікування, а інший син допомагати матері у лікуванні відмовився. У зв’язку з цим мати вчинила принципово і звернулася до суду для стягнення з нього цієї суми.В результаті з другого сина стягнули 17 тисяч 698 гривень.Інші виконавчі провадження є у Знам’янському, Долинському, Голованівському, Новоукраїнському, Олександрійському, Світловодському відділах виконавчих служб. Є приклади виплат по 100, 50 чи 80 гривень на місяць, а є випадки, де стягується чверть чи восьма частина від доходів дітей. Два провадження закрили у зв’язку зі смертю стягувача.– Досить цікавий випадок у Знам’янському районі, – продовжує керівник юстиції, – де два сини сплачують по 100 гривень щомісяця на користь свого батька. Тобто, стягнення навіть не до однієї дитини, а до двох.Це – право батьків, яке передбачене законом, в тому числі Сімейним кодексом, щодо утримання дітьми своїх батьків в разі такої необхідності.– Зазвичай, діти, які нормально і правильно виховані в дусі моралі, самі утримують своїх батьків і без нагадування з боку держави, – наголошує Гуцул, – але бувають випадки, коли діти забувають про цей обов’язок. Так само, як і деякі батьки забувають про своїх дітей та не сплачують аліментів. Тому батьки поновлюють свої права через суд. Трапляються різні види виплат – від 50 гривень до чверті доходу щомісяця. У всіх цих випадках провадження знаходяться в нас на виконанні. Кошти стягуються із бухгалтерій, утримуються з зарплат чи навіть пенсій боржників – є й такі діти, які вже самі на пенсії та сплачують аліменти батькам. Тому наголошуємо на тому, що права є не лише в дітей, а й у батьків.Ця законодавча норма існує ще з радянських часів. Раніше, зазначають в управлінні юстиції, просто не проводилася робота з правової освіти та культури населення. Люди знали тільки про свої обов’язки, а про права, зазвичай, – ні. Тому сьогодні юстиція в рамках проекту «Я маю право» інформує населення.На сьогодні статистика з утримання батьків дітьми не ведеться, бо вона не є масовою по Україні.Заступник начальника управління державної виконавчої служби – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень ГУ юстиції в області Юлія Секмедін працює в державній виконавчій системі з 1999 року. Пам’ятає цікавий випадок щодо провадження, за яким стягнення проводилось на користь батька з двох синів:– Стягнення проводилось з 1999 року – я пам’ятаю, тому що воно тривало, поки стягувач не помер в 2014 році. Ми стягували аліменти з його синів 15 років. Коли діти були маленькі сім’я розпалася і він, працюючи на заводі, платив їм аліменти. І коли досяг того віку та права – звернувся за аліментами в зворотному напрямку. Вийшла сплата аліментів двома поколіннями одне одному.У зв’язку з другим пакетом змін до законодавства, який уже діє, передбачається норма, що батьки, які не сплачують аліменти, втрачають право на своє утримання від дітей у разі потреби в майбутньому. До цього такої норми не існувало, тепер же її прописали.– Ми не звикли ментально до того, що батьки примусово стягують кошти на своє утримання з дітей, – підсумовує Вадим Гуцул. – Люди не вважають це морально правильним. Їм соромно за те, що вони не виховали своїх дітей належним чином. Але обирати – користуватися правом аліментів чи ні – справа кожного, тому це явище не є масовим. Для Європи це є більш поширеним. Там за законодавством, якщо людина похилого віку знаходиться в будинку для утримання таких людей, їхні діти в обов’язковому порядку сплачують певні внески на утримання батьків. В різних країнах по-різному, але в основному там про свої права знають вже давно.За даними Юлії Секмедін, управління юстиції зверталося до будинків пристарілих з метою інформування людей щодо їхнього права на утримання дітьми. Однак не всі заклади зацікавлені в додаткових діях інтересах своїх підопічних.– У нас є приватний будинок такого типу – благодійна організація «Оберіг», – зазначає Секмедін. – Їм не цікаво, щоб їхні підопічні отримували аліменти. Є ще психоневрологічний інтернат. У закладах – утримання за рахунок пенсій стариків, 75 відсотків утримують, 25 – залишають. Це дуже маленькі кошти. Ми розуміємо, що є байдужість закладу до отримання коштів. Ми будемо звертатися з тим, щоб нам надали можливість провести там правороз’яснювальну роботу. Дитячі будинки та школи-інтернати піклуються про своїх дітей і як опікуни подають позови до суду щодо стягнення аліментів на користь дітей. Тут така ж аналогія – заклад мав би піклуватися про таких людей і звертатися як опікуни до суду, виступати в інтересах своїх підопічних.

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

  • встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
  • звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
  • звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

 

24 вересня 2018 року в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО» що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги начальник Добровеличківського бюро правової допомоги Вікторія Грінченко у 6 класі Добровеличківської загальноосвітньої школи  I-III ступенів провела виховну годину на тему  «Стоп булінг». Школярі отримали буклети «Зупинемо булінг разом» Зустріч пройшла у дружній атмосфері. Учнів докладно ознайомили із видами булінгу, методами боротьби з цим явищем та розповіли як діяти і куди звертатися, якщо дитина стала жертвою або свідком цькування та насильства вдома та  у школі.
Зупинемо булінг разом

Стаття 24 Цивільного кодексу України дає визначення фізичної особи, як людини, що виступає учасником цивільних відносин.Тривала відсутність фізичної особи в місці її проживання може мати ряд негативних наслідків як для третіх осіб, так і для майна самої фізичної особи. Саме для запобігання таким наслідкам ЦК України надано можливість зацікавленим особам в установленому порядку визнати фізичну особу безвісно відсутньою.

Для визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинні бути наявними певні умови:1.протягом одного року фізична особа відсутня за місцем свого постійного проживання;2.протягом цього ж строку заінтересованим особам нічого не відомо про місце її перебування;3.вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів;4.питання,заради яких заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, є юридично важливими та не можуть бути вирішенні без такого визнання. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України, розглядаються судами в порядку окремого провадження. Зацікавлена особа повинна звернутися до суду за місцем свого проживання або за останнім відомим місцем проживання фізичної особи, яка безвісно відсутня, або ж за місцем знаходження майна такої особи. У своїй заяві зацікавлена особа повинна обов’язково визначити мету, для якої необхідно визнання фізичної особи безвісно відсутньою, та дату отримання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи.

У випадку прийняття рішення судом про визнання фізичної особи безвісно відсутньою на підставі такого рішення нотаріус за останнім місцем проживання фізичної особи описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Слід зазначити, що опіка над майном фізичної особи, що визнається безвісно відсутньою, може бути встановлена нотаріусом за заявою зацікавленої особи або органу опіки та піклування і до ухвалення рішення судом.

За рахунок майна такої фізичної особи може бути здійснено ряд правових дій. Так, перед усім видається утримання особам, яких безвісно відсутній зобов’язаний утримувати, також можуть бути погашенні певні зобов’язання перед кредиторами.

Відповідно до ч.3 ст.44 ЦК опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.  Відповідно до статті 107 Сімейного кодексу шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім.

Цивільний кодекс передбачає випадки, коли припиняються зобов’язання у разі визнання особи безвісно відсутньою. Так, відповідно до ст.248 ЦК припиняється представництво за довіреністю та відповідно до статті 1008 ЦК припиняється договір доручення у разі визнання довірителя або повіреного безвісно відсутнім. Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.             

Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим. Крім того, скасування такого рішення є підставою для припинення виплат пенсії, які отримували особи, які мають відповідні правові підстави у втраті годувальника. Відповідно до статті 118 Сімейного кодексу України, якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася, і відповідне рішення  суду скасоване, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Добровеличківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Добровеличківка , вул. Центральна, 103/7,

телефон 5-15-40

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:смт. Голованівськ, вул.Ціолковського,1.

Телефони: (05252) 2-25-83; (068)834-77-45  , (093) 423-33-73. 

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

Порядком передбачено створення регіональних комісій з визначення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що забезпечить єдиний підхід до розгляду ними документів і прийняття обґрунтованих рішень для визначення і підтвердження відповідного статусу, удосконалення порядку видачі посвідчень особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської  катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, під час складання ядерних зарядів та проведення на них регламентних робіт.

Крім того, затверджено нові зразки бланків  посвідчень для постраждалих громадян, віднесених до категорії  1, у яких  передбачено  розмежування  за  категоріями “Учасник ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС” та “Потерпілий  від Чорнобильської катастрофи”, а також нові зразки  бланків посвідчень для осіб, які брали  участь у ліквідації інших ядерних  аварій, у ядерних випробуваннях та військових  навчаннях із застосуванням ядерної  зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт (категорія 1, 2 або 3) і постраждалим від радіаційного опромінення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11 липня 2018 року визначено провести до 1 січня 2019 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень:

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

 

01 жовтня 2018 року на базі Добровеличківської ЗШ І-ІІІ ступенів пройшов районний етап обласного проекту "Захисник Кіровоградщини". Учасниками змагань стали 11 команд Добровеличківського району та Тишківської ОТГ. Учасників змагань привітали голова Добровеличківської районної державної адміністрації Смаглюк В.В. та начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Силенко Л.В.

Районний етап проекту "Захисник Кіровоградщини"

Докладніше...>>>